Цілющі джерела відомі ще з біблійних часів. У християнських обрядах вода відіграє дуже важливу роль. У освяченому вигляді вона є символом Божої благодаті. Як відомо з Біблії, навіть Іван Предтеча хрестив людей водою, а Ісус Христос приймав хрещення у Йордані, що знаменувало оновлення і відродження людського життя. Досі християни щороку освячують воду і вона зберігається протягом тривалого часу, більше того, її з вірою використовують, як ліки для душі і тіла.
Чудодійні водойми є в багатьох куточках нашого краю. А Закарпаття на взагалі славиться не тільки мальовничими горами, свіжим чистим повітрям, але й дивовижними ріками, струмками та криницями. Зокрема, у Перечині на узбіччі дороги між урочищами Поташня і Яслище струмує під горою цілюще джерело.
По-перше, вода в ньому кришталево чиста, ароматна і свіжа, а по-друге, зі слів старожилів, вона є лікувальною.
До нього вже багато років їдуть вмиватися ті, у кого є проблеми із очима.
Навіть назву Яслище отримало від того, що неподалік колись були ясла, де подорожуючі могли нагодувати тварин і напоїти їх із водойми живильною прохолодою.
«Колись, пригадую, в дитинстві, щоранку до джерела приходив один старий чоловік протирати водою очі. Вони його боліли і він намагався вилікувати їх. Кажуть, що вода йому допомагала»,- розповідає місцевий мешканець пан Іван.
«У племінниці моєї знайомої з Ужгорода сльозилися і запухали очі. Тому я кілька разів привозила їй цієї водички. Вона нею вмивалася. Незабаром дівчина справді одужала. Це було років 12 тому. Але вона мені досі вдячна за джерельні ліки», – зізнається інша місцева мешканка пані Світлана.
Як кажуть перечинці, дітлахи полюбляють митися водою із джерела. Але зараз воно настільки відоме, що туди приїжджають гості навіть із сусідніх областей.
«Якось біля мене зупинився автомобіль. Вийшла жінка і питає мене: «Де у вас криниця сліпих?» Я одразу й не зрозуміла про що йде мова. Аж потім здогадалася, що вона мала на увазі джерело. Показала їй. Незнайомка зізналася, що приїхала аж із Київщини. Її дочка обпекла собі обличчя, пошкодила очі. Тож згорьована мати захотіла повезти додому своїй дитині диво-води. Не знаю, як потім склалася в неї доля, але жінка дуже вірила, що джерельна водиця їй допоможе», – наголошує газеті “Породи здоров’я” пані Юлія.
Місцеві в один голос стверджують, що вода у джерелі справді особлива.
Навіть колись, коли кілька разів після прочистки канави трактор засипав джерело, люди відкопували його знову і знову. Хоча у радянський час у подібні дива й не дуже вірили, але навіть тоді приходили туди лікуватися.
Тож тече джерело, що повертає незрячим радість життя, досі. Оповите легендами, воно допомагає багатьом набиратися сил і здоров’я. Наразі хтось із перчинців вважає, що джерело має стати справжнім місцем паломництва і біля нього повинна з’явитися бодай капличка, а хтось – просто радіє, що живе поруч із унікальною водоймою.
Якби там не було і якою б не була насправді вода, головне, як відомо, вірити. Адже саме віра творить найбільші дива.
Тому варто усвідомити, що якою б чистою і чудодійною не була вода, чистими мають бути ще й думки, справи та наші душі.