Хто з нас не замислювався про несправедливість цього світу?! Ви відкриваєте душу людині, а вона вас зраджує.
Ви дбаєте про когось, а він лізе вам на голову.
Чому ніхто не помічає і не цінує добрі справи? Люди просто закривають на них очі. Джерело
Чому за щире бажання допомогти можуть навіть плюнути в обличчя? Чим ви заслужили це? Чи повинні ви все ж робити добрі справи? Чи варто воно того?
Ця притча може відповісти на ваші запитання. Мудро і вірно!
«Одного разу в будинок мудрого старця прийшла молода жінка, яка, захлинаючись сльозами, розповіла йому свою історію.
– Я не знаю, як жити …, сказала вона тремтячим голосом. Все своє життя я ставилася до людей так, як хотіла, щоб вони ставилися до мене.
Я була з ними щирою і чесною. Я намагалася допомогти, не чекаючи чогось натомість. Але у відповідь люди просто використовували мене, і насміхалися за моєю спиною.
Мені дуже боляче, і я страшенно втомилася. Прошу вас, скажіть, що робити?
Мудрий старець терпляче вислухав її і сказав:
– Poздягніться і вийдіть гoлою на вулицю.
– Вибачте, але ви напевно жартуєте! – скрикнула вона. Якщо я вийду роздягнена, всi почнуть глузувати і знущатися з мене!
Мудрець раптово піднявся, відкрив двері і поклав дзеркало на стіл.
– Вам соромно вийти гoлою, але але ви чомусь не боїтеся ходити з роздягненою душею! Вона у вас розкрита, як ці двері.
Ви дозволяєте абсолютно всім заглядати туди! Але ж душа – це дзеркало, і саме тому ми можемо бачити себе в душі інших людей. І якщо люди бачать в чеснотах відображення неподобства своїх вад, то намагаються оббрехати, принизити, образити вас.
Не у кожного є мужність визнати, що хтось кращий за нього.
– Що мені тоді робити? Як я можу змінити це, якщо від мене нічого не залежить?, – запитала вона.
– Ходімо зі мною. Я хочу показати вам дещо … Це мій сад. Протягом багатьох років в ньому цвітуть ці квіти, а я дбаю про них. Але вони б ніколи не розпустилися для того, хто не доглядав за ними.
– І ви вчіться у природи. Подивіться на ці чудові квіти і робіть так, як вони, – відкривайте свою душу тільки хорошим людям.
Уникайте тих, хто ламає ваші пелюстки і затуляє їх від сонця. Ці бур’яни ростуть краще квітів, і ви нічого не можете з цим вдіяти.
– У світі багато бруду і зла. Але той, хто хоче, залишається чистим …
Будьте чесні перед собою та іншими. Проте, пам’ятайте: не варто метати бісер перед свинями. Це не допоможе ні їм, ні вам»