«Один працівник заходить до шефа і запитує:
– А чому ви платите мені 100 гривень в день, в той час як Василеві – 1000? Господар дивиться у вікно і каже:
– Чую, хтось їде. Нам сіна на зиму потрібно купити. Вийди, подивися, чи не сіно везуть.
Вийшов працівник. Зайшов і каже:
– Правда, сіно.
– А не знаєш, звідки? Може, з Лук’янівських лугів?
– Не знаю.
– Так піди і запитай.
Пішов той. Знову входить:
– Точно, з Лук’янівських.
– А сіно якого покосу – першого чи другого?
– Не знаю.
– Так піди, дізнайся!
Вийшов працівник. повертається:
– Господар! Першого покосу!
– А не знаєш, почому?
– Не знаю.
– Так піди, дізнайся.
Сходив. Повернувся і каже:
– Господар! За 1000 гривень.
– А дешевше не дають?
– Не знаю.
У цей момент входить Василь і каже:
– Шеф! Повз везли сіно з Лук’янівських лугів першого покосу. Просили по 1000 гривень. Сторгувалися за 700 за віз. Я їх загнав у двір, зараз розвантажують.
Господар повертається до першого:
– Тепер ти зрозумів, чому тобі платять 100, а Васелеві – 1000? »