В Україні має побільшати соціальних інспекторів, які контролюють правильність призначення держдопомоги, а їх повноваження – розширитися.
Мінсоцполітики ініціює прийняття законопроекту “Про забезпечення держконтролю на час надання соціальної підтримки”, який вже знаходиться в Раді, але ще не розглянутий пише “segodnya.ua“.
Якщо документ ухвалять, влада зможе краще виявляти зловживання при отриманні всіх видів соцдопомоги, насамперед субсидій на компослуги, а значить, заощадять витрати держбюджету, пояснюють в міністерстві. Експерти вважають, що субсидіантів має бути на 20% менше.
Що пропонують
За словами голови Директорату соцзахисту населення Мінсоцполітики Віталія Музиченка, законопроект поліпшить якість перевірок, оскільки соцінспектори отримають нові повноваження. Ревізор зможе входити до житла з перевірками умов життя тих, хто вважає себе бідним і отримав або хоче отримати субсидію, а мешканці не матимуть права йому відмовити (зараз мають) ініціювати самостійне обстеження матеріально-побутових умов родин (зараз – за планами керівництва).
Крім того, вони зможуть безкоштовно (питання оплати не врегульовано) отримувати дані, необхідні для встановлення права на соцпідтримку, наприклад, в банках – про наявність рахунків, в Міграційній службі – про перетин субсидіантом або членами його родини кордону, в БТІ – про наявність неврахованої житлоплощі , в сервіс-центрі МВС – про наявність авто. Насамперед ревізори підуть з перевірками до тих субсидіантів, до яких у соціальних служб вже є питання: припустимо, хтось в родині задекларований як безробітний, але є інформація, що він перебуває за кордоном на заробітках, або людина нелегально підробляє візництвом на своєму автомобілі, здає “зайву” квартиру.
У законопроекті передбачено, що відповідальність за відмову допустити інспектора для перевірки буде “відповідно до закону”. А самих інспекторів має побільшати (зараз в Україні налічується 1493 інспектори, приблизно по одному на 4000 одержувачів держдопомоги). Також Музиченко впевнений, що інспекторам потрібно підняти зарплату, яка зараз не набагато вище мінімальної.
Оцінка
Самі соцінспекторів вважають, що прав треба більше.
“Зараз ми мало що можемо зробити, – каже соцінспектор Галина Петренко (Київ). – Нас і до квартири не пускали, і дані в БТІ або поліції про субсидіанта отримати складно. Ми можемо тільки припис виписати, але часто їх ігнорують”.
Старший консультант з питань соцзахисту населення Інституту місцевого розвитку Антон Левицький каже, що держава має повне право перевірити, хто отримує бюджетні гроші, тому посилення перевірок виправдано.
“Найдієвіший метод при відмові допустити соцінспекторів – автоматичне позбавлення субсидії, а не штрафи, розмір яких на порядок менше. Але це треба прописати в законі”, – сказав нам Левицький.
Економіст Олександр Охріменко каже, що штат інспекторів потрібно збільшити в рази, оскільки зараз їх дуже мало, через що перевірки не масові:
“Якщо будуть повторні перевірки різними інспекторами, то буде набагато менше корупції”.
“Хочуть урізати 20% субсидіантів”
За даними Держстатистики, субсидій на ЖКГ і так нараховують все менше: середній розмір допомоги на одне домогосподарство в лютому поточного року вже впав на 36% порівняно з лютим 2017 року і становив 1005 грн/міс. У січні 2018 року було 1164 грн, або на 23% менше, ніж в січні 2017-го.
Охріменко каже, що посилення перевірок – новий крок влади з урізання числа одержувачів субсидій на “комуналку”:
“же урізали соцнорми споживання, підняли мінзарплату, щоб менше платити, але все одно 70 млрд грн на рік з державної скарбниці на субсидії – це забагато. Число субсидіантів має скоротитися приблизно на 20%, або на 1,2-1,4 млн родин”.