Я дуже люблю солодке, і мені складно відмовитися від вживання солодких продуктів. Не раз у мене виникало питання – чому це бажання з’їсти щось солоденьке виникає раптово? І чому з’їсти солодощі хочеться негайно?
Відповіді прийшли самі собою – в минулому році під час Великого посту я повністю відмовився від вживання цукру. Тепер я знаю, що цукрова нapкоманія – не вигадки …
Шкода цукру
Цукор – природна нагорода організму. У неврології вся їжа вважається природною винагородою організму. Щоб вижити, древня людина потребувала їжі, cekсy і комфортного середовища проживання. Тому виник механізм, завдяки якому задоволення природних потреб стало приносити людині задоволення.
Якщо приємно – це хочеться повторювати ще і ще. Людство еволюціонувало, але механізми задоволень не змінилися – мозок працює за принципами, які сприяють виживанню в жopстокому світі.
Як думаєте, чому ви любите тягнутися за ще одним шматочком шоколадного торта? Так, це дуже смачно, але якби не хитрий мозок, у вас б не було бажання покуштувати десерту ще – адже тіло вже наїлося.
Поїдання торта принесло вам масу приємних вражень, в мозку виробився гормон задоволення – дофамін, і він посилає сигнали прямо в кору головного мозку: потрібно більше солодкого, це добре.
Ось така примітивна схема, але як чудово вона працює! Мозок запам’ятовує продукти, які викликали в вас найприємніші відчуття і змушує вас вибирати такі ж. На жаль, корисна їжа і смачна їжа – не завжди одне і те ж.
Десять років тому було підраховано, що середній американець вживає близько 22 чайних ложок цукру в день. Це цілих 350 додаткових калорій! Не дивуйся такій статистиці: підраховано не тільки чистий цукор, який додається в чашку чаю або кави.
Сучасний світ вже не може обійтися без постійного додавання цукру в різні продукти харчування – для посилення смаку і збільшення терміну зберігання їжі.
Ви можете навіть не здогадуватися про високий вміст цукру в певному продукті, але він там буде присутній. Цей додатковий цукор дуже підступний – він викликає звикання і залежність, подібну з нapкотuчною.
Нikoтuн, кokaїн і геpoїн – рідні брати цукру. Цукор так само викликає толерантність, як небезпечні нapкотики, – вам завжди хочеться збільшити дозу солодкого для того, щоб досягти бажаного ефекту.
Що сталося зі мною, коли я перестав їсти цукор? Мені довелося пережити жахливу ломку, я відчув себе залежною людиною. Мені було реально погано, я став дратівливим, імпульсивним, мої думки зводилися до того, що потрібно дістати солодке.
Мозок голодував і бив на сполох – мені хотілося їсти більше їжі, ніж зазвичай, щоб компенсувати відсутність цукру в раціоні. Мене мучила спрага, я поводився не так, як зазвичай.
Те, що відбувалося з моїм організмом, змусило мене задуматися всерйоз. Як позбутися від толерантності до цукру? Навіщо мені це треба?
Через місяць мої смакові відчуття змінилися, я став відчувати смаки різних продуктів більш повно. Коли я спробував шоколадку після тривалої перерви, мені здалося, що це – нестерпно солодко.
Моє здоров’я покращилося, я схуд, травна система стала відмінно працювати. На своєму прикладі я переконався в тому, що краще вчасно схаменутися і припинити дії, які шкодять організму.
Зайва вага, проблеми з роботою внутрішніх органів, передчасне старіння, дiaбет – все це згубні наслідки передозування цукру.
Спробуйте поекспериментувати зі своїм харчуванням – відмовся від цукру на деякий час. Місяця вам вистачить, щоб усвідомити всю серйозність влади цукру над тобою.
Задумайся про цукрову нapкоманію, поки не пізно. Не дозвольте цукру зіпсувати ваше здоров’я!